11 березня 2021
02 березня 2021
27 лютого 2021
06 лютого 2021
25 січня 2021
08 грудня 2020
07 грудня 2020
04 грудня 2020
07 вересня 2020
29 серпня 2019
22 серпня 2019
19 серпня 2019
12 серпня 2019
20 червня 2019
Інтернет на користь
5 причин використовувати YouTube у навчанні
Переваги використання YouTube для активізації процесу навчання.
Навряд чи існує сервіс, здатний зрівнятися за популярністю з YouTube, який став домівкою для мільйонів роликів. Аналітики підрахували, що, аби подивитися всі завантажені на нього відео, знадобиться 1000 років. Вражає, чи не так? Але нам не треба дивитися все, достатньо лише роликів, які допоможуть учням краще навчатися.
Якщо зробити все правильно, YouTube може стати вашим надійним та незамінним помічником, і ми знайшли щонайменше 5 причин використовувати його у навчанні.
Інтерактивні завдання
Ідеї для нетипового використання тестів на уроках
Декілька цікавих нестандартних способів для організації навчального тестування.
Тестування – один із найвідоміших та найзручніших способів оцінювання знань та навчальних досягнень учнів. Тестами хоча б періодично користуються всі вчителі, і, мабуть, усі погодяться, що школярі такий вид роботи сприймають дуже добре. До того ж, кращого інструменту для швидкої перевірки рівня засвоєння знань та визначення прогалин у навчанні годі й шукати!
Але тести – це не тільки про перевірку знань та оцінку навчальних досягнень учнів. Це ще й безліч цікавих рішень та можливостей як для вчителя, так і для дітей. І одна з них – розваги. Так-так, використання тестів може бути веселою грою або частиною цієї гри, чи навіть неймовірно захопливим квестом! І головне – це дуже просто, особливо якщо використати функціонал онлайн-тестів «На Урок».
Інтерактивні завдання
Інтерактивні завдання для контролю знань
і залучення учнів до активної роботи у класі
та вдома
Практичний прийом
Метод Storytelling: як зацікавити дітей, розповідаючи історії
Пізнавальні історії на варті цікавого навчання.
Розглядаємо особливості та переваги сторітелінгу – одного з найцікавіших та найпродуктивніших сучасних методів навчання.
Як зацікавити учнів своїм предметом чи новою темою? Просто розповісти їм про важливість навчання та здобуття знань? Це більше не працює. Сучасні діти губляться серед оточуючого їх інформаційного шуму, тому якщо розказані вчителем факти одразу не зачепили, вони автоматично потрапляють до категорії нецікавих.
Виникає питання: як треба вести урок, аби не просто привернути увагу дітей, а ще й стимулювати їх до подальшого поглиблення знань? І тут на допомогу може прийти неординарний метод навчання: сторітелінг.
Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.
19 червня 2019
12 червня 2019
06 червня 2019
17 квітня 2019
19 жовтня 2018
26 вересня 2018
Практичний прийом
Добірка універсальних ігрових прийомів для активізації уваги учнів та підвищення їх пізнавального інтересу на уроках.
Помічаєте, що під час уроку учні втрачають увагу? Таке буває, особливо при вивченні нового матеріалу. А що ж робити, коли за програмою треба все ж таки «вичитати» основну теорію?
Щоб урок не перетворився на лекцію, спробуйте під час заняття переключати увагу учнів. Для цього якнайкраще змінювати форму роботи з пасивного вивчення до активного навчання. Пропонуємо добірку простих і цікавих прийомів для цього:
Практичний прийом
Прийом для творчої візуалізації навчального матеріалу та її види. Етапи створення власного скрайбінгу та інтернет-інструменти для підготовки їх відеоверсій.Який спосіб запам'ятовування для Вас найбільш дієвий? Особисто ви зможете відтворити максимум з прочитаного, почутого чи записаного?
Спеціалісти стверджують, що найкраще сприймається візуальна інформація, вона швидше систематизується, а кольорові образи ліпше запам'ятовуються. Тому пропонуємо вашій увазі метод навчання із залученням яскравої візуалізації.
13 вересня 2018
Інтернет на користь
Яскраво, стильно та надзвичайно просто!
Огляд зручних онлайн-платформ, за допомогою яких можна безкоштовно швидко створити яскраву інфографіку до будь-якого уроку.
А чи знали ви, що наш мозок опрацьовує зображення у 60 000 разів швидше, ніж текст? При цьому більшість людей краще відтворює саме візуальну інформацію.
Проведіть з учнями експеримент: запропонуйте прочитати параграф із підручника та розберіть зміст прочитаного, а потім поясніть інший програмний матеріал, супроводжуючи пояснення певним схематичним зображенням, бажано емоційними. Через певний час попросіть школярів відтворити зміст обох тем. Який матеріал ваші учні краще запам'ятали?
Як свідчать численні наукові дослідження, чіпляють увагу та надовго запам'ятовуються саме схематичні яскраві графічні зображення – інфографіка. Тож чому б не використовувати такий інструмент на уроках!
Практичний прийом
Креолізовані тексти: нестандартний підхід до вивчення літератури
Що таке креолізовані тексти та як їх використовувати на уроках літератури.
Чи всі ваші учні з радістю читають програмові твори, а потім ще й детально аналізують їх? Чи, можливо, дехто з них скаржиться на те, що їм нецікаво та важко сприймати інформацію? Як з цим боротися? Змушувати читати чи просто ігнорувати цю ситуацію не можна, тим більше, що є безліч нестандартних способів зацікавити дітей! І один з них – використання на уроках літератури креолізованих текстів.
10 вересня 2018
09 вересня 2018
Міжнародна гра
01 вересня - це не лише початок нового навчального року, а й старт цьогорічної улюбленої ІІІ Міжнародної гри "Sunflower"!!!
Тож, шановні колеги, не пропустіть реєстрацію учасників!!!
http://gra-sunflower.com.ua
ІІІ МІЖНАРОДНА ГРА ЗІ СВІТОВОЇ (УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ) ЛІТЕРАТУРИ
«SUNFLOWER» ВІДБУДЕТЬСЯ 29 ЛИСТОПАДА 2018 РОКУ
Щиро бажаю всім найвищих досягнень та перемог!
28 серпня 2018
27 липня 2018
11 червня 2018
10 червня 2018
26 серпня 2017
12 серпня 2017
10 серпня 2017
12 січня 2017
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ І ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУР, КОЛЕГ-НАУКОВЦІВ ТА ВСІХ НЕБАЙДУЖИХ!
Шановні колеги та усі, кому болить, що буде зі шкільною літературною освітою у майбутньому!
Шановні колеги та усі, кому болить, що буде зі шкільною літературною освітою у майбутньому!
Останні місяці 2016 року, який уже відходить в історію, ми присвятили боротьбі за збереження в шкільних навчальних планах самостійних дисциплін «українська мова», «українська література», «зарубіжна література». За цей час було зроблено достатньо багато: насамперед підготовлено відповідне звернення до Міністра освіти і науки України пані Л. Гриневич, яке на сьогодні набрало 2083 (!!!!) підписи; проведено Всеукраїнський круглий стіл «Шкільна літературна освіта: вчора, сьогодні, завтра», що зібрав науковців і учителів з різних регіонів України і на якому була прийнята абсолютно однозначна резолюція про неприпустимість інтеграції («злиття») цих шкільних дисциплін; зібрано індивідуальні звернення, резолюції конференцій, витяги із засідань кафедр, факультетів, інститутів з вимогою зберегти найкращі здобутки вітчизняної мовно-літературної освіти, зокрема існування в системі шкільної ї освіти двох стратегічно важливих курсів української літератури і зарубіжної літератур; видано кілька статей, проведено низку інтерв’ю у масмедіа з приводу ідеї інтеграції; підготовлені звернення до народних депутатів України, які зробили депутатські запити щодо зазначеної проблеми.
Чи знає влада, керівництво МОН про ці наші дії? Безумовно, що «так». Усі документи були надіслані і зареєстровані у МОН України.
Водночас, незважаючи на це, 23 грудня 2016 року, безпосередньо напередодні новорічно-різдвяних канікул, на сайті МОН України для громадського обговорення був оприлюднений Проект Типового навчального плану для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, в якому ідея інтеграції української і зарубіжної літератури знайшла своє втілення у навчальному предметі «Література (українська і зарубіжна)»
(див.посилання: http://mon.gov.ua/…/konsul…/gromadske-obgovorennya-2016.html).
До 30 січня 2017 року на електронну пошту: n_beskova@mon.gov.ua або zasekina@ukr.net можна надіслати пропозиції щодо цих навчальних планів.
Звичайно, усім фахівцям і просто небайдужим в зазначений термін потрібно висловити своє бачення цього важливого нормативного документу, але сподіватися, що керівництво МОН відмовиться від ідеї інтеграції двох літератур, яку воно так наполегливо просуває, навряд чи доводиться, оскільки жодної аргументованої відповіді, бажання обговорити проблему у широкому колі прихильників і опонентів такої інтеграції за цей період у керівництва МОН так і не було виявлено.
Тому виникає природнє запитання: а що ж робити? Думаю, що опоненти інтегрованого курсу «Література» (українська і зарубіжна) мають свою позицію відстоювати до кінця. Хіба сьогодні, коли наші воїни ціною власного життя і здоров’я виборюють право нашої країни на справжню НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ми можемо «здати» свою боротьбу за демократичні цінності, адже бути почутими, брати безпосередню участь у реформах країни, а не чекати, що тобі насаджують «зверху» – це боротьба уже не просто за окремі курси української і зарубіжної літератури, це боротьба проти свавілля влади, проти авторитаризму і приниження іншої, альтернативної думки.
І ми не можемо кинути цю боротьбу. Просто не маємо на це морального права.
Але сьогодні поки науковці будуть і надалі писати статті, пости, звернення до усіх, хто здатний якось вплинути на вирішення указаної проблеми, настав час діяти безпосередньо тим, хто буде реалізовувати ці нові навчальні плані – учителям української і зарубіжної літератури. З метою розповсюдження інформації про небезпеку зникнення у навчальних планах окремих курсів української і зарубіжної літератури пропоную звернутися до батьків учнів, особливо до тих, які мають «вихід» на масмедіа, зокрема телебачення. Також серед ефективних засобів протесту будь-якого демократичного суспільства є ті, які можуть привернути увагу широкого кола громадськості. Наприклад, це може бути мітинг під стінами МОН і обласними відділами освіти, різні попереджувальні акції. Вирішувати, звичайно, самим учителям…
Але, зрозуміло й те, що, якщо ми все ж таки хочемо, щоб молоді українці залишалися «homo legens» (людина, що читає), надалі чекати і мовчати уже вкрай небезпечно.
З побажаннями виявити свою професійну і громадянську позицію і з вірою, що ДОБРО і СВІТЛО, яке несе в собі ЛІТЕРАТУРА, обов’язково переможе,
Чи знає влада, керівництво МОН про ці наші дії? Безумовно, що «так». Усі документи були надіслані і зареєстровані у МОН України.
Водночас, незважаючи на це, 23 грудня 2016 року, безпосередньо напередодні новорічно-різдвяних канікул, на сайті МОН України для громадського обговорення був оприлюднений Проект Типового навчального плану для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, в якому ідея інтеграції української і зарубіжної літератури знайшла своє втілення у навчальному предметі «Література (українська і зарубіжна)»
(див.посилання: http://mon.gov.ua/…/konsul…/gromadske-obgovorennya-2016.html).
До 30 січня 2017 року на електронну пошту: n_beskova@mon.gov.ua або zasekina@ukr.net можна надіслати пропозиції щодо цих навчальних планів.
Звичайно, усім фахівцям і просто небайдужим в зазначений термін потрібно висловити своє бачення цього важливого нормативного документу, але сподіватися, що керівництво МОН відмовиться від ідеї інтеграції двох літератур, яку воно так наполегливо просуває, навряд чи доводиться, оскільки жодної аргументованої відповіді, бажання обговорити проблему у широкому колі прихильників і опонентів такої інтеграції за цей період у керівництва МОН так і не було виявлено.
Тому виникає природнє запитання: а що ж робити? Думаю, що опоненти інтегрованого курсу «Література» (українська і зарубіжна) мають свою позицію відстоювати до кінця. Хіба сьогодні, коли наші воїни ціною власного життя і здоров’я виборюють право нашої країни на справжню НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ми можемо «здати» свою боротьбу за демократичні цінності, адже бути почутими, брати безпосередню участь у реформах країни, а не чекати, що тобі насаджують «зверху» – це боротьба уже не просто за окремі курси української і зарубіжної літератури, це боротьба проти свавілля влади, проти авторитаризму і приниження іншої, альтернативної думки.
І ми не можемо кинути цю боротьбу. Просто не маємо на це морального права.
Але сьогодні поки науковці будуть і надалі писати статті, пости, звернення до усіх, хто здатний якось вплинути на вирішення указаної проблеми, настав час діяти безпосередньо тим, хто буде реалізовувати ці нові навчальні плані – учителям української і зарубіжної літератури. З метою розповсюдження інформації про небезпеку зникнення у навчальних планах окремих курсів української і зарубіжної літератури пропоную звернутися до батьків учнів, особливо до тих, які мають «вихід» на масмедіа, зокрема телебачення. Також серед ефективних засобів протесту будь-якого демократичного суспільства є ті, які можуть привернути увагу широкого кола громадськості. Наприклад, це може бути мітинг під стінами МОН і обласними відділами освіти, різні попереджувальні акції. Вирішувати, звичайно, самим учителям…
Але, зрозуміло й те, що, якщо ми все ж таки хочемо, щоб молоді українці залишалися «homo legens» (людина, що читає), надалі чекати і мовчати уже вкрай небезпечно.
З побажаннями виявити свою професійну і громадянську позицію і з вірою, що ДОБРО і СВІТЛО, яке несе в собі ЛІТЕРАТУРА, обов’язково переможе,
Ісаєва Олена Олександрівна,
доктор пед. н., проф., зав. кафедри методики викладання світової літератури НПУ ім. М.П. Драгоманова
26 грудня 2016 року
| ПРОХАННЯ ПІДТРИМАТИ! Дорогі друзі! На обговорення винесено проект Типового плану. За цим Проектом серед пропонованих предметів інтегрований курс літератури. Процедуру введення такого предмету до Типового плану порушено, адже автори Проекту абсолютно не звернули увагу на негативний резонанс, який викликала ідея інтеграції в суспільстві. Просимо Вас долучитися до ініціативи громадської організації "Всеукраїнська спілка вчителів-словесників" про проведення в МОН круглого столу, на якому обговорити це питання із залученням фахівців. Дуже просимо підтримати цю ініціативу. Тому надсилайте відповідні пропозиції із підтримкою ідеї громадської організації "Всеукраїнська спілка вчителів-словесників" за адресами n_beskova@mon.gov.ua або zasekina@ukr.net до 30 січня. Тільки спільними зусиллями ми можемо досягти успіху! | ||
Приєднуйтеся до групи "Звернення до Л. Гриневич" у Facebook |
Роками твори відомих авторів надихали багатьох творчих людей та отримували десятки адаптацій у вигляді театральних вистав, мюзиклів, кіно тощо. Сьогодні пропонуємо вам добірку анімованих версій творів десяти письменників від Платона до Кафки, від Гемінґвея до Бредбері.
Дивимось за посиланням ;)
02 грудня 2016
УВАГА! НОВИНА!
В рамках Всеукраїнського науково-педагогічного проекту "Філологічний Олімп"
організовується
Учнівський конкурс
буктрейлерів та фанфікшинів
"Стежками літературних героїв"
Положення конкурсу знайдете за цим посиланням
24 серпня 2016
 |
Календарь знаменательных дат.
Книги-юбиляры 2017 года
Предлагаем вашему вниманию список книг-юбиляров 2017 года.
710 лет – «Божественная комедия» (1307) Данте Алигьери
|
255 лет – «Король-олень» (1762) К. Гоцци
|
225 лет – «Бедная Лиза» (1792) Н.М. Карамзина
|
205 лет – «Детские и семейные сказки» (1812) братьев Гримм
|
195 лет – «Житейские воззрения кота Мурра» (1822) Э.Т. Гофмана
195 лет – «Песнь о вещем Олеге» (1822) А.С. Пушкина
|
190 лет – «Книга песен» (1827) Г. Гейне
|
185 лет – «Вечера на хуторе близ Диканьки» (1832) Н.В. Гоголя
|
185 лет – «Сказка о царе Салтане, о сыне его славном и могучем богатыре князе Гвидоне Салтановиче и о прекрасной царевне Лебеди» (1832, дата первой публикации) А.С. Пушкина
|
185 лет – «Дубровский» (1832–1833) А.С. Пушкин
|
180 лет – стихотворение «Смерть поэта» М.Ю. Лермонтова (28 января1837 года)
180 лет – стихотворение «Бородино» (1837) М.Ю. Лермонтова
180 лет – «Оливер Твист» (1837) Чарльза Диккенса
|
175 лет – Первый том «Мёртвых душ» (1842) Н.В. Гоголя
|
170 лет – «Записки охотника» (1847) И. А. Тургенева (165 лет – с момента первого издания отдельной книгой (1852)
170 лет – «Обыкновенная история» (1847) И.А. Гончарова
170 лет – «Джейн Эйр» (1847) Шарлотты Бронте
|
165 лет – «Муму» (1852) И. А. Тургенева
165 лет – «Детство» (1852) Л.Н. Толстого
165 лет – «Хижина дяди Тома» (1852) Г. Бичер-Стоу
|
155 лет – «Отцы и дети» (1862, дата первой публикации) И.С. Тургенева
155 лет – «Отверженные» (1862) В. Гюго
|
150 лет – «Преступление и наказание» (1867) Ф.М. Достоевского
150 лет – «Дети капитана Гранта» (1867-1868) Ж. Верна
150 лет – «Легенда об Уленшпигеле и Ламме Гудзаке, об их доблестных, забавных и достославных деяниях во Фландрии и других краях» (1867) Ш. де Костера
|
145 лет – «Азбука» (1872) Л.Н. Толстого
145 лет – «Кавказский пленник» (1872) Л.Н. Толстого
145 лет – «Вокруг света за 80 дней» (1872) Ж. Верна
145 лет – «Сказки кота Мурлыки» (1872) Н.П. Вагнера
|
135 лет – «Принц и нищий» (1882) Марка Твена
|
130 лет – «Каштанка» (1887) А.П. Чехова
|
125 лет – «Приключения Шерлока Холмса» (1892) А. Конан Дойля
|
120 лет – «Человек-невидимка» (1897) Г. Уэллса
120 лет – «Алёнушкины сказки» (1897) Д.Н. Мамина-Сибиряка
120 лет – «Овод» (1897) Э.-Л. Войнич
|
115 лет – «Сказки просто так» (1902) Р. Киплинга
115 лет – «Собака Баскервилей» (1902) А. Конан Дойля
|
105 лет – «Хаджи-Мурат» (1912 – год публикации) Л.Н. Толстого
105 лет – «Затерянный мир» (1912) А. Конан Дойля
|
95 лет – «Тараканище» (1922) К.И. Чуковского
95 лет – «Мойдодыр» (1922) К.И. Чуковского
95 лет – «Алые паруса» (1922) А. Грина
95 лет – «Одиссея капитана Блада» (1922) Р. Сабатини
|
90 лет – «Разгром» (1927) А.А. Фадеева
90 лет – «Гиперболоид инженера Гарина» (1927) А.Н. Толстого
90 лет – «Республика ШКИД» (1927) Г. Белых и Л. Пантелеева
|
85 лет – «Как закалялась сталь» (1932) Н. Островского
85 лет – «Поднятая целина» (1932) М. Шолохова
|
80 лет – «Морские истории» (1937) Б. Житкова
80 лет – «Хоббит, или Туда и Обратно» (1937) Дж.Р.Толкиен
|
75 лет – стихотворение «Родина» (1942) К. Симонова
75 лет – 4 сентября 1942 года – в газете Западного фронта «Красноармейская правда» начата публикация поэмы А.Т. Твардовского «Василий Тёркин»
75 лет – «Маленький принц» (1942) А. де Сент-Экзюпери
|
70 лет – «Весёлые рассказы» (1947) Н.Н. Носова
70 лет – «Повесть о настоящем человеке» (1947) Б. Полевого
70 лет – «Быль-небылица» (1947) С. Маршака
|
65 лет – «Старик и море» (1952) Э. Хемингуэя
65 лет – «Витя Малеев в школе и дома» (1952) Н.Н. Носова
65 лет – «Сын звездного человека» (1952) А. Нортон
|
60 лет – «Когда я был маленьким» (1957) Э. Кёстнера
60 лет – «Томасина» (1957) П. Гэллико
60 лет – «Туманность Андромеды» (1957) И. Ефремова
60 лет – «Вино из одуванчиков» (1957) Р. Брэдбери
60 лет – «Судьба человека» (1957) М. Шолохова
|
55 лет – «Чудак из 6-б» В.К. Железникова (1962)
55 лет – «Баранкин, будь человеком!» (1962) В.В. Медведева
55 лет – «Сказки по телефону» (1962) Джанни Родари
|
30 лет – «Дети Арбата» (1987) А. Рыбакова
|
Підписатися на:
Дописи (Atom)